- розбишака
- —————————————————————————————розбиша́каіменник чоловічого роду, істотарозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розбишака
Смотреть что такое "розбишака" в других словарях:
розбишака — и, розм. 1) ч. Те саме, що розбійник 1). || Уживається як лайливе слово. || перен. Той, хто чинить насильство над ким небудь, пригноблює когось. 2) ч. і ж. Той, хто любить бешкетувати, пустувати. || перен. Той, що б ється (про птахів) … Український тлумачний словник
батир (бетяр) — розбишака … Лемківський Словничок
бетяр (батир) — розбишака … Лемківський Словничок
гунцмут — розбишака … Лемківський Словничок
башибузук — а, ч. 1) Солдат нерегулярних військ у Туреччині у 18 19 ст. 2) перен., заст. Розбишака, головоріз … Український тлумачний словник
буян — а, ч. Розбишака, хуліган … Український тлумачний словник
вішатель — я, ч., рідко., зневажл. 1) Те саме, що вішальник 1). 2) розм. Кат; розбишака, бандит … Український тлумачний словник
отряха — и, ч. і ж., діал. Бешкетник, розбишака; одчайдух … Український тлумачний словник
розбишацький — а, е. 1) Прикм. до розбишака. || Який складається з розбійників, розбишак. || Належний розбишаці. || Власт. розбишаці, такий, як у розбишаки. 2) Стос. до розбишацтва … Український тлумачний словник
збуй — Збуй: розбійник [24;51;III,IV,IX;XII] розбійник, бешкетник [20;33] розбійник, розбишака [52] … Толковый украинский словарь
